Будь-які об'єкти, підключені до електромереж, з метою безпеки повинні бути заземлені. Це необхідний та обов'язковий захист людини від удару електричним струмом.
У побутових умовах часто трапляється, коли при зіткненні з несправним або старим приладом, чи то холодильник, чи електрочайник, людина отримує хоч і легкий, але досить відчутний і неприємний удар струмом. В цьому випадку людина і є заземлювачем, контур замикається при дотику, і частина струму йде через людину в землю.
Однак за наявності в електричній мережі об'єкта проводу РЕ обладнання заземлюватиметься через нього. При зіткненні з холодильником Вам не буде страшний удар струмом. Електричні частинки «втечуть» шляхом найменшого опору, тобто через захисний провід.
Крім забезпечення безпеки життєдіяльності людини у побутових та професійних умовах, заземлення потрібне для забезпечення якісної працездатності електричного обладнання.
Монтаж заземлення
Установка захисту від електроудару на об'єктах цивільної та промислової будови проводиться за одноконтурною або двоконтурною схемою.
За одноконтурної схеми монтаж заземлення проводиться усередині об'єкта. В цьому випадку до заземлювача підключають так звані сполучні шини, які прокладають від металевих установок та іншого електроустаткування.
За наявності в електричній шафі цивільної будови головної заземлюючої шини монтаж контурного заземлення проводити не обов'язково.
Двоконтурна схема заземлення складається з внутрішнього контуру як при одноконтурній схемі, а також зовнішнього контуру, який розташовується поза об'єктом будови. шиною, що створює оптимальні умови для відтоку електрики у ґрунт. Двоконтурна обв'язка заземлення завжди встановлюється на трансформаторних станціях, де діють суворі вимоги до забезпечення безпеки.
На що звернути увагу
При проектуванні та встановленні заземлювального контуру особливу увагу слід приділити з'єднанням складових елементів конструкції. У зв'язку з тим, що механізм заземлення розраховується на тривалий термін експлуатації, потрібне забезпечення:
- захисту від пошкодження корозією металевих елементів,
- мінімального навантаження на елементи конструкції.
Для того щоб встановити заземлення в будинку, потрібно спочатку визначитися з обладнанням, яке підводить лінії електроживлення до будинку.
У будинках, збудованих до 2003 року, не передбачено окремого заземлюючого обладнання. В електричному щитку споживача можна знайти лише два дроти – фазний та нульовий.
Нульовий провід поєднує у собі нульову робочу жилу РЕ і нульову захисну жилу N, і за стандартами позначається PEN. При монтажі заземлення це провід поділяють на два, при цьому жила N використовується як заземлювач.
У сучасному будівництві при оснащенні об'єктів енергоживленням виділяють додаткову третю жилу для підключення заземлення. А нульовий провід вже поділено на окремі складові Pe та N.
