Без встановлення фундаменту не обійдеться жоден будинок, жодна конструкція. Розрізняють підстави під будинок з урахуванням типу та розміру споруди. Правильно вибраний варіант опори під будівництво створить міцну основу будинку на довгі роки.
Види фундаменту
Для заміського одноповерхового будівництва найчастіше вибирають фундаменти стрічкового типу, а також плитні та пальові опори.
Розрізняють:
- Стрічкові фундаменти:
- монолітний;
- збірний;
- малозаглиблений;
- повнозаглиблений.
- Плитні фундаменти
- Стовпчасті фундаменти:
- Монолітний;
- Збірний.
- Палеві опори:
- гвинтові;
- буронабивні;
- забивні.
Стрічковий фундамент
Такі опори підходять для будівництва будинків з каменю, цегли, піноблоків, шлакоблоків, керамзитобетону. Під будинком можна обладнати підвальні приміщення.
Стрічкові фундаменти будують литими та збірними конструкціями.
Для влаштування монолітної стрічкової основи використовують пісок, щебінь, цемент, арматуру, дошки для опалубки. Виривають канаву шириною більше передбачуваного розміру фундаменту на 20 см, щоб встановити опалубки. Далі встановлюється арматурна обв’язка. Цемент заливається в опалубки за раз до потрібного рівня майбутнього фундаменту, що створить міцність та водостійкість основи майбутнього будинку. Такого типу фундаменти встановлюють стандартними прямокутними та складними формами. Певну складність у роботі може викликати встановлення опалубки та арматури.
Для збірної стрічкової основи використовують бетонні блоки, виготовлені в заводських умовах та готові до встановлення. Блоки встановлюються в траншею та закріплюються арматурою. Шви заповнюють цементним розчином. Вручну встановити блоки не вдасться. Для цього потрібна спеціалізована техніка. Підвальні приміщення при такому фундаменті не влаштовують через негерметичні шви між блоками. Такий фундамент можна встановлювати прямокутної форми та розміром, кратним готовому блоку. Збірний фундамент прослужить понад 100 років.
Малопоглиблений стрічковий фундамент
Підійде для одноповерхових цегляних та дерев’яних будинків. Такий фундамент встановлюють на різних ґрунтах. Особливо актуальний цей спосіб у місцевостях із високими ґрунтовими водами. Фундамент встановлюється у вигляді армованої бетонної стрічки на піщаній підкладці з заглибленням не більше 50 – 70 сантиметрів. При правильному дренажі, установці піщаної подушки, армуванні бетонної стрічки, основа прослужить довго. Однак варто розуміти, що такий вид фундаменту може не впоратися з важкими конструкціями, тому матеріали варто вибирати легкі та проектувати одноповерхове будівництво.
Повнозаглиблена стрічкова основа
Вибирають під будинки більшу поверховість, з можливістю використання важких матеріалів. Ця конструкція підвищеної надійності не піддається руйнуванню через температурні перепади. Установка фундаменту проводиться на глибину нижче замерзання ґрунту у своїй кліматичній зоні. Ціна на повнозаглиблений фундамент вища через використання великої кількості матеріалів та проведення об’ємних земляних робіт.
Плитний фундамент
Даний варіант не такий популярний, як стрічкові основи під будинок, але в деяких виняткових випадках – єдино можливий до встановлення. Плити встановлюють на нестійких ґрунтах, при високому заляганні ґрунтових вод, у місцевостях із глибоким замерзанням ґрунту. На моноліт можна ставити багатоповерхові будинки та малоповерхові заміські споруди. Плитний фундамент дорожчий за стрічковий через велику витрату матеріалів і часу на монтаж.
Плитний фундамент не потребує заглиблення, зовнішнє середовище та температурні перепади не впливають на стійкість основи.
Розрізняють литі та збірні фундаменти. Цілісні підстави використовують для будівництва житлових будівель, а збірні встановлюють для великих за площею промислових об’єктів.
Стовпчасті фундаменти
Поширений у каркасному будівництві заміських котеджів, він менш витратний, порівняно зі стрічковим та плитковим варіантами.
Особливість улаштування стовпчастого фундаменту полягає в необхідності встановлення нижньої обв’язки з балок або бруса.
Такий фундамент підходить для нерівної поверхні під будинком. Різна висота стовпів дозволяє знайти ідеально рівний горизонт обв’язки.
При виготовленні стовпів використовують такі матеріали, як бетон, природний камінь, плитняк, цегла.
Стовпчасті фундаменти поділяють на монолітні та збірні.
При монолітній установці основи починають із підготовки ями, потім монтують опалубку, збирають каркас із арматури та заливають бетон. У проміжки між стовпом і свердловиною під стовп засипають гравій зниження навантаження фундамент.
Що стосується збірної основито стовпи та бетонні платформи використовують заводські. Вони збираються, зварюються арматурою. Стики заливають бетонною сумішшю.
Стовпчасті фундаменти обмежені за навантаженням, витримають споруди з легкими стінами. Такі фундаменти не рекомендується ставити на нестійких та рухливих ґрунтах. Однак плюс такого вибору – економічність у витрачанні матеріалів та робочого часу.
Палеві фундаменти
Пристрій пальового фундаменту застосовується у багатоповерховому та промисловому будівництві, а також використовуються для зведення заміських будинків та дач.
Палеві фундаменти застосовуються на складних рельєфах, на нестійких ґрунтах. Палі встановлюють на глибину до 50 метрів, що створить стійку базу майбутньої будівлі.
Види пальових фундаментів:
- гвинтові;
- буронабивні;
- забивні.
Гвинтовий фундамент
Легкий в установці, використовується на всіх видах ґрунту. Та й вартість готової основи нижча порівняно з іншими видами фундаментів. Однак термін служби такого фундаменту невисокий, оскільки метал схильний до корозії. Серед мінусів установки – палі потрібно встановлювати на достатню глибину, щоб досягти максимальної стійкості. Також при виборі пальової основи не буде можливості обладнати підвал.
Буронабивні палі встановлюються за іншою технологією, створюючи потужну основу під майбутнє будівництво. У пробурену свердловину вмонтовується армований каркас, який заливають бетоном. Верхня частина паль обрізається на потрібній висоті. На палі встановлюється плита, що об’єднує їх і розподіляє навантаження – ростверк. Плюси встановлення буронабивних паль: зменшення земляних робіт, можливість багатоповерхового будівництва, рівномірне навантаження на опори. Серед складнощів: дороге геологічне дослідження ґрунту, використання вантажопідйомної техніки, складність розрахунків та монтажу.
Забивні палі використовуються виключно в промисловому будівництві, оскільки для установки потрібна дорога техніка.
Отже, стрічкові фундаменти придатні для будівництва будинків з цегли, блоків або каменю. У каркасному будівництві, а також для зведення будинків з бруса та колод підійдуть плитний та пальовий гвинтовий основи, а на міцних ґрунтах – стовпчастий фундамент.
